Поиск
Тренинг "Настройся на похудение"

Тренинг "Настройся на похудение"

Подписчики: 33 подписчиков
ID: 186695903

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

закрытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

nastrooysya_na_stroynost

Мама и Я. Приветствую вас, дорогие мамы, папы, бабушки и дедушки, а также те, кто только собирается ими стать! Меня зовут Ия Письменная, я психолог, юрист, женский коуч, консультант по грудному вскармливанию и младенческому сну, мама троих деток 👧 👦 👶
Авторский курс по подготовке к родам по праву могу назвать своим четвертым ребенком! Рождение малыша стало поводом для перевода курса в онлайн режим.
Вы научитесь не только всему, что нужно знать и уметь в родах, но и подготовитесь к самому сложному первому году жизни с малышом!

ONEYROID. Офіційна спільнота легендарної полтавської групи ONEYROID.
Онейроїд (з грецької - oneyros – сон; oneyroid — подібний до сну) – змінений стан свідомості з напливом сновидних візій, фантастичних переживань, який, на відміну від галюцинацій мають завершений сюжет, цілісний зміст. Один із симптомів шизофренії. Також уживається трактування «сон наяву».
Онейроїд – альтернативна група, утворена в Полтаві 25 грудня 1992 року з ініціативи медиків Андрія Боркунова (вокал, гітара) та Анатолія Волика (тексти, бас).
З того часу і по сьогодні - творчо активна і завжди неординарна, завжди залишаючись осторонь фальшивого шоу-бізнесу і займаючись насамперед музикою.
Номерні альбоми:
Китай в огне [1995]
Части тела [1998]
GIFTSTOFFE [2009]
Ходень [2012]
Наташа Атомный Бог [2014]
Mobile Goo [2015]
Міні-альбоми:
LЁD (EP) [2017]
Сингли :
Абсанс [2012]
Бетонне лезо, Бетон свободи [2012]
ВДНХ [2013]
Забобони [2015]
Наст [2015]
Кай и Герда [2015]
Концертні програми, демо-записи та ін. :
Пост-панк манипуляции (1992-1993)
День рождения Гастелло (1993)
Ресторанный рок (1993)
Автобус, идущий на Запад (1994)
Ногами вперед! (1994)
Страх смерти в Пединституте (1996)
Эксгумация Берлиозов (1996)
Без десяти десять (1996)
Шапка Стереомаха (1996)
Новое язычество (1997)
Фантомные боли (1997)
Неразрешенность (1997)
Транстранзит (1997)
Гибернация (2000)
PartyzzanParty (2002)
BeatOn (2006)
LED (2007)
Актуальний склад:
Андрій Боркунов - вокал
Оксана Дронова - вокал, клавішні
Богдан Савін - гітара
Фелікс Бродський – труба, флейти
Герман Хорунжий - тромбон
Михайло Шамраєвський - бас-гітара
Ігор Малюков - барабани
Анатолій Волик – тексти

УДЕРЖ. УДЕРЖ - Добровольное лишение себя чего-либо на определенный срок с целью развития внутренней Силы, ослабевания или изгнания зависимостей. Для созерцания себя со стороны, где есть тело, разум и дух, а также как это все взаимодействует. Какой между ними идет диалог, как бунтует. Мы будем проходить разные Удержи по еде, сну, сексу, вредным привычкам и т.д. Будем делиться своими ощущениями. Дадим слово себе и окружающим что дойдем до победы, а после Сдюжим!

Lafee. В 4 года она научилась профессионально плавать Она говорит свободно по-гречески и естественно по-немецки. Она любит : лесные орехи и Straciatella. В клипе Prinzesschen у LaFee отсутствует татуировка!!
В себе ей нравятся Пупок и глаза. « У меня была пупочная грыжа, теперь она возглавляет кое-что. Я люблю это так как это кое-что является для меня особенным (ничего я не поняла) LaFee коллекционирует эльфов и волшебниц. Что ей ненравится в себе Мои пальцы слишком толсты. Ко сну певица охотно носит Hotpants и ленивые (!!!это что?) топы. Ее мечта: Я охотно хотела бы побывать в Лос-Анджелесе.
Christina Klein (Кристина Кляйн) родилась 9 декабря 1990 года в Штольберге, недалеко от Ахена. Семья до сих пор оказывает большое влияние на Кристину, которая продолжает ходить в школу. Девушка живет со своими родителями и братом Андреасом.
В интервью газете Кристина призналась, что ей приходится вести двойную жизнь, сочетая учебу в школе и музыкальную карьеру. Кристина должна быть дома в 11 часов вечера, а если у нее концерт или after-party, то родители идут туда вместе с ней, что ей не мешает, а очень даже нравится, как рассказала Кристина. Статус звезды обязывает ко многому: личная жизнь часто становится известна общественности, и за внешностью тоже приходится следить - уже не позволишь себе лишней пиццы.
По словам девушки, от мамы она унаследовала темперамент и доброе сердце, а от отца - самолюбие и внешность.
Хобби - танцы, плавание, и конечно же пение.Она слушае рок и поп музыку.Ее кумиры - Evanescence, Christina Aguilera и Anastacia.Ее любимые песни - So sick Neyo, Pump itBlack Eyed Peas.Ее любимое блюдо Trachana (Греческая похлебка)Ее любимый цвет желтый.любимое животное собака

С.Камянне))). Ця група для тих, хто любить своє Село, для тих хто ніколи не забуває...
За вікном прокидається ранок. Заспане сонце позолочує верхівки дерев, кидає на землю довгі тіні. Навколо тиша, лише голуби туркочуть у гаю.
Воркочуть над рідним селом голуби,
Вдивляються зорі у світ.
Душею я рідне село полюбила –
Єдине моє на весь світ.
Важкі кришталеві краплини роси скочуються по листках, вмиваючи їх. Повисять якусь мить, як сережки, переливаючись на сонці, а потім падають додолу. Трава блищить під вранішнім сонцем. У повітрі пахне ароматом квітів, рідним домом і ще чимось прекрасним і таким знайомим. Це – моя Батьківщина. Колись була чудова пісня ( її ще співають у моїй родині) – „З чого починається Вітчизна?”. Розповідається в ній про ті прості речі,з яких складається вагоме і дуже важливе для кожного з нас слово – Батьківщина. Це і мамина пісня, і бабусина казка, і наші друзі, це і малюнок у нашому букварі, і величезна стара груша на городі. Для мене Батьківщина – це мама і тато, дідусь і бабуся, це рідна домівка і вуличка під скелею,це річка з такою чистою назвою - Яланець...
„... З прадавніх часів несе цією землею, - пише в нарисі-есе „Промінь добра” Ю.О.Єненко, - свої тихі води до Лугані, а з нею до Сіверського Дінця, річечка з нехитрою назвою Яланець. З мосту- відкривається краєвид зеленої долини із старими вербами. По лівому берегу над річкою здіймаються скелясті кручі. Правий берег річки від самої води неспішно підіймається вгору, і аж біля обрію переходить у широкий степ з типовим представництвом Одеської флори і фауни.
А перед річкою, над квітучим вишневим буйством де-не-де виступають дахи селянських домівок. Коли у надвечір’ї затихає потік на дорогах, у тих затінних садках можна почути, „ як хрущі над вишнями гудуть”. Ц е і є Камяне . Так, це – Камяне, моє рідне село, таке красиве і квітуче в усі пори року –
Село на нашій Україні,
Неначе писанка село.
Воно невелике, красиве і дуже затишне. Хати тут різні: і великі, і маленькі; і високі, і низенькі. Одні побілені, як у далеку давнину, а інші – по-сучасному оздоблені, але всі чистенькі, гарно прибрані, особливо – навесні. Біля кожної хати город, а далі – сад, в якому ростуть вишні, яблуні, сливи, груші... На деревах співають пташки і „гудуть хрущі”. Коло кожного двору – квітник, де цвітуть чорнобривці і ромашки, жоржини і васильки,і від цього скрізь розноситься духмяний аромат.
Прекрасне моє село у будь-яку пору року. Іноді –радісне, іноді – сумне, іноді – веселе,іноді – похмуре, але, все ж таки, воно – моє, і для мене – найрідніше. Взимку тихе, ніжне і біле, ніби вкрите білою скатеркою. Весною повертаються з вирію птахи, розтає сніг, біжать струмочки – все немов прокидається після довгого сну. Влітку цвітуть квіти, співають пташки, сонечко гріє, все живе й радіє. А з приходом осені здається, що село знов починає готуватися до зимового сну. Я задоволена, що виросла саме тут, бо в Камяному народились і живуть мої батьки. Саме тут я зробила перші кроки у дит.садочок,розказала перші віршики. Тут щасливо пробігли дні мого дитинства.
Під горою, над рікою, в нашім милім краю,
Тут село моє рідненьке думкою витає.
Під горбочком, у садочку, там моя хатина,
А в хатині – тато,мама, вся моя родина.
Я зі своєю родиною живу в мальовничому місці, яке ще в минулому столітті описав у своїй повісті „Сонячний промінь” Борис Дмитрович Грінченко, що майже сім років навчав наших пращурів, дарував їм яскравий промінь свого гарячого серця. „Слобода лежала у великій балці, - писав він, - а балкою протікала маленька степова річка, виляючи то туди, то сюди. Один бік тієї балки був положистий, а другий звивався високою, у кільканадцять сажень кручею. Дольня половина величезної скелі, припавши землею, поросла чагарями та невеличкими деревами, але горішня здіймалась високо та стрімко і то руділа, то сіріла своїм величезним камінням, а поміж їх вилася у холодку стежка; вона доводила аж до містка.
Люблю тебе .Камяне)

С.Кам"янне)))